доварювати

Доварювати, -рюю, -єш

сов. в. доварити, -рю, -риш, гл.

1) Доваривать, доварить. Доварити борщ треба, а то сирий.

2) Придѣлывать, придѣлать (о кузнечной работѣ). Адже ви знаєте Олексія?» — Якого не? — «Коваля.... що доварив вам кочергу, а оце недавно чаплію зробив. Кв.

Значення в інших словниках

1. доварювати — дова́рювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. доварювати — -юю, -юєш, недок., доварити, -варю, -вариш, док., перех. і без додатка. Закінчувати варити; варити до готовності чи до певного ступеня готовності.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. доварювати — див. доробляти  Словник синонімів Вусика
4. доварювати — Дова́рювати, -рюю, -рюєш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. доварювати — ДОВА́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ДОВАРИ́ТИ, варю́, ва́риш, док., перех. і без додатка. Закінчувати варити; варити до готовності чи до певного ступеня готовності. Петріїха.. взялася доварювати обід (Фр.  Словник української мови в 11 томах