довба

Довба, -би

об. Рябой. Діжа вже давня була, погана, ряба... її довбою звано. Осн. 1862. VIII. 8.

Значення в інших словниках

1. довба — -и, ч. і ж., заст. Ряба людина.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. довба — див. рябий  Словник синонімів Вусика