довірчий
дові́рчий
-а, -е.
1》 рідко. Який виявляє, виражає довір'я кому-, чому-небудь, ґрунтується на довір'ї. Довірчий тон.
2》 юр. Який дає право діяти від імені особи, що видала довіреність. Довірчий документ.
Довірча власність (траст) — система майнових і (або) фінансових відносин між засновником траста, довірчим власником та бенефіціаром.
Довірчі пайові фонди — у ряді країн – кредитно-фінансові установи, які акумулюють дрібні заощадження громадян і вкладають їх в акції та облігації.
Довірчі фонди — за англійським правом – зобов'язання деякої довіреної особи управляти майном, що передається під її контроль, в інтересах третіх осіб (бенефіціарів фонду).
Великий тлумачний словник сучасної української мови