Великий тлумачний словник сучасної мови

додбати

додба́ти

-аю, -аєш, док., перех., рідко.

Доповнити що-небудь; збільшити, примножити.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. додбати — додба́ти дієслово доконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
  2. додбати — ДОДБА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех., рідко. Доповнити що-небудь; збільшити, примножити. Ніхто його [світу] не додбає і не розруйнує… (Шевч., І, 1951, 242); Жив колись-то багатий-пребагатий чоловік на ймення Ландольфо Руффоло.  Словник української мови в 11 томах
  3. додбати — Додба́ти, -ба́ю, -єш гл. Дополнить. Ніхто його не додбає, а ні розруйнує. Шевч.  Словник української мови Грінченка