гл. Дополнить. Ніхто його не додбає, а ні розруйнує. Шевч.
Словник української мови Грінченка
Значення в інших словниках
додбати —
додба́ти дієслово доконаного виду рідко
Орфографічний словник української мови
додбати —
-аю, -аєш, док., перех., рідко. Доповнити що-небудь; збільшити, примножити.
Великий тлумачний словник сучасної мови
додбати —
ДОДБА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех., рідко. Доповнити що-небудь; збільшити, примножити. Ніхто його [світу] не додбає і не розруйнує… (Шевч., І, 1951, 242); Жив колись-то багатий-пребагатий чоловік на ймення Ландольфо Руффоло.
Словник української мови в 11 томах