доживотний

доживо́тний

-а, -е, заст.

До кінця днів, поки й віку.

Значення в інших словниках

1. доживотний — Доживо́тний: — пожиттєвий [54]  Словник з творів Івана Франка
2. доживотний — Доживо́тний. Довічний. Всі волоскі товариства мали в нім [митрополиті] ревного мецената, діставали від него місячну доживотну значну вкладку (Б., 1895, 27, 2) // пол. dożywotni — довічний.  Українська літературна мова на Буковині
3. доживотний — Побічний, див. досмертно  Словник чужослів Павло Штепа
4. доживотний — Довічний  Словник застарілих та маловживаних слів
5. доживотний — Доживо́тний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)