доживотний
Доживо́тний. Довічний. Всі волоскі товариства мали в нім [митрополиті] ревного мецената, діставали від него місячну доживотну значну вкладку (Б., 1895, 27, 2)
// пол. dożywotni — довічний.
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.