дозорець
Дозо́рець. Доглядач. Плекане дерев овочевих піддержувано преміями для дозорців повітових доріг і иньших дорожників (Б., 1895, 16, 4)
// пол. dozorca — 1) сторож (дому), 2) наглядач, доглядач.
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.