дозвільний
I дозв`ільний-а, -е.
Вільний, не зайнятий якою-небудь працею.
|| Стос. до дозвілля (у 1 знач.), характерний для нього.
II д`озвільний-а, -е.
Який містить дозвіл на здійснення чого-небудь. Дозвільний документ.
Великий тлумачний словник сучасної української мови