доземний

дозе́мний

-а, -е.

Завдовжки до самої землі; дуже довгий.

|| Дуже низький (про уклін).

Значення в інших словниках

1. доземний — дозе́мний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. доземний — ДО́ВГИЙ (який має велику довжину), ДОВЖЕЛЕ́ЗНИЙ підсил. розм., ДОВЖЕ́ННИЙ підсил. розм., ДОВЖЕ́ЗНИЙ підсил. розм., ПРЕДО́ВГИЙ підсил. розм.; ДОВГУВА́ТИЙ, ДОВГЕ́НЬКИЙ розм. (досить або надто довгий); ДОЗЕ́МНИЙ розм., ДОДІ́ЛЬНИЙ розм.  Словник синонімів української мови
3. доземний — Дозе́мний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. доземний — ДОЗЕ́МНИЙ, а, е. Завдовжки до самої землі; дуже довгий. Борода, коси та доземна одежина вже свідчили, що не проста людина йде, а батюшка (Свидн., Люборацькі, 1955, 9); // Дуже низький (про поклін).  Словник української мови в 11 томах
5. доземний — Доземний, -а, -е Длиной до земли. Борода, коси та доземна одежина вже свідчили, що не проста людина йде, а батюшка. Св. Л. 10.  Словник української мови Грінченка