1. Великий тлумачний словник сучасної мови

доземний

дозе́мний

-а, -е.

Завдовжки до самої землі; дуже довгий.

|| Дуже низький (про уклін).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. доземний — дозе́мний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. доземний — ДО́ВГИЙ (який має велику довжину), ДОВЖЕЛЕ́ЗНИЙ підсил. розм., ДОВЖЕ́ННИЙ підсил. розм., ДОВЖЕ́ЗНИЙ підсил. розм., ПРЕДО́ВГИЙ підсил. розм.; ДОВГУВА́ТИЙ, ДОВГЕ́НЬКИЙ розм. (досить або надто довгий); ДОЗЕ́МНИЙ розм., ДОДІ́ЛЬНИЙ розм. Словник синонімів української мови
  3. доземний — Дозе́мний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. доземний — ДОЗЕ́МНИЙ, а, е. Завдовжки до самої землі; дуже довгий. Борода, коси та доземна одежина вже свідчили, що не проста людина йде, а батюшка (Свидн., Люборацькі, 1955, 9); // Дуже низький (про поклін). Словник української мови в 11 томах
  5. доземний — Доземний, -а, -е Длиной до земли. Борода, коси та доземна одежина вже свідчили, що не проста людина йде, а батюшка. Св. Л. 10. Словник української мови Грінченка