1. Словник української мови Грінченка

доземний

Доземний, -а, -е

Длиной до земли. Борода, коси та доземна одежина вже свідчили, що не проста людина йде, а батюшка. Св. Л. 10.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. доземний — дозе́мний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. доземний — -а, -е. Завдовжки до самої землі; дуже довгий. || Дуже низький (про уклін). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. доземний — ДО́ВГИЙ (який має велику довжину), ДОВЖЕЛЕ́ЗНИЙ підсил. розм., ДОВЖЕ́ННИЙ підсил. розм., ДОВЖЕ́ЗНИЙ підсил. розм., ПРЕДО́ВГИЙ підсил. розм.; ДОВГУВА́ТИЙ, ДОВГЕ́НЬКИЙ розм. (досить або надто довгий); ДОЗЕ́МНИЙ розм., ДОДІ́ЛЬНИЙ розм. Словник синонімів української мови
  4. доземний — Дозе́мний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. доземний — ДОЗЕ́МНИЙ, а, е. Завдовжки до самої землі; дуже довгий. Борода, коси та доземна одежина вже свідчили, що не проста людина йде, а батюшка (Свидн., Люборацькі, 1955, 9); // Дуже низький (про поклін). Словник української мови в 11 томах