дока
до́ка
-и, ч. і ж., розм.
Людина, добре обізнана з чим-небудь, досвідчена в чому-небудь; знавець своєї справи; дойда.
Великий тлумачний словник сучасної української мовидо́ка
-и, ч. і ж., розм.
Людина, добре обізнана з чим-небудь, досвідчена в чому-небудь; знавець своєї справи; дойда.
Великий тлумачний словник сучасної української мови