докінчений

докі́нчений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до докінчити.

Значення в інших словниках

1. докінчений — докі́нчений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. докінчений — ДОКІ́НЧЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до докінчи́ти. У початку другого місяця, хоч хати й не були ще докінчені, по них уже почали жити (А.  Словник української мови у 20 томах
3. докінчений — Докі́нчений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)