1. Великий тлумачний словник сучасної мови

докінчений

докі́нчений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до докінчити.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. докінчений — докі́нчений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. докінчений — ДОКІ́НЧЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до докінчи́ти. У початку другого місяця, хоч хати й не були ще докінчені, по них уже почали жити (А. Словник української мови у 20 томах
  3. докінчений — Докі́нчений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)