докінчений

Докі́нчений, -на, -не

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. докінчений — докі́нчений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. докінчений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до докінчити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. докінчений — ДОКІ́НЧЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до докінчи́ти. У початку другого місяця, хоч хати й не були ще докінчені, по них уже почали жити (А. Словник української мови у 20 томах