докінчений
Докі́нчений, -на, -не
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- докінчений — докі́нчений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- докінчений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до докінчити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- докінчений — ДОКІ́НЧЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до докінчи́ти. У початку другого місяця, хоч хати й не були ще докінчені, по них уже почали жити (А. Словник української мови у 20 томах