докінчати
докінча́ти
-аю, -аєш, недок., перех.
Те саме, що докінчувати.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- докінчати — див. доробляти Словник синонімів Вусика
- докінчати — Докінча́ти, -ча́ю, -єш гл. = докінчити. Чи мені по тобі сумом сумувати, чи твою роботу взяти докінчати? Докінчаю, брате, не загину марне! К. Досв. 137. А докінчав Бог дня сьомого діло своє, що зробив. Св. П. 1 кн. М. II. 2. Словник української мови Грінченка