докінчати

докінча́ти

-аю, -аєш, недок., перех.

Те саме, що докінчувати.

Значення в інших словниках

1. докінчати — див. доробляти  Словник синонімів Вусика
2. докінчати — Докінча́ти, -ча́ю, -єш гл. = докінчити. Чи мені по тобі сумом сумувати, чи твою роботу взяти докінчати? Докінчаю, брате, не загину марне! К. Досв. 137. А докінчав Бог дня сьомого діло своє, що зробив. Св. П. 1 кн. М. II. 2.  Словник української мови Грінченка