Великий тлумачний словник сучасної мови

докірливо

докі́рливо

Присл. до докірливий.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. докірливо — докі́рливо прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. докірливо — [доук’ірлиево] присл.  Орфоепічний словник української мови
  3. докірливо — ДОКІ́РЛИВО. Присл. до докі́рливий. — А бач, украв, та не вмів сховати, — сказав докірливо Балабуха (Н.-Лев., III, 1956, 27); Учитель докірливо похитав головою (Ю. Янов., II, 1954, 117).  Словник української мови в 11 томах
  4. докірливо — Докірливо нар. Укоризненно.  Словник української мови Грінченка