долучений

долу́чений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до долучити.

Значення в інших словниках

1. долучений — долу́чений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. долучений — ДОЛУ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до долучи́ти. Пахнув [лист] специфічним духом згірклої помади й носив плямисті сліди поцілунків, не алегоричних, а дійсних, витиснених на листовім папері й долучених до ніжних слів, як ілюстрація (М.  Словник української мови у 20 томах
3. долучений — Долу́чений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)