долучений

долу́чений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до долучити.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. долучений — долу́чений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. долучений — ДОЛУ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до долучи́ти. Пахнув [лист] специфічним духом згірклої помади й носив плямисті сліди поцілунків, не алегоричних, а дійсних, витиснених на листовім папері й долучених до ніжних слів, як ілюстрація (М. Словник української мови у 20 томах
  3. долучений — Долу́чений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)