долучений
долу́чений
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до долучити.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- долучений — долу́чений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- долучений — ДОЛУ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до долучи́ти. Пахнув [лист] специфічним духом згірклої помади й носив плямисті сліди поцілунків, не алегоричних, а дійсних, витиснених на листовім папері й долучених до ніжних слів, як ілюстрація (М. Словник української мови у 20 томах
- долучений — Долу́чений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)