долучений

долу́чений

дієприкметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. долучений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до долучити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. долучений — ДОЛУ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до долучи́ти. Пахнув [лист] специфічним духом згірклої помади й носив плямисті сліди поцілунків, не алегоричних, а дійсних, витиснених на листовім папері й долучених до ніжних слів, як ілюстрація (М. Словник української мови у 20 томах
  3. долучений — Долу́чений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)