домінантний

доміна́нтний

-а, -е, книжн.

Прикм. до домінанта.

|| Панівний, головний, переважаючий.

Значення в інших словниках

1. домінантний — доміна́нтний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. домінантний — Переважний  Словник чужослів Павло Штепа
3. домінантний — доміна́нтний [від лат. dominans (dominantis) – пануючий] переважаючий; ¤ д-і види – види, що переважають у певному угрупованні або на певному відрізку часу; ¤ д-а ознака – ознака одного з батьків, що пригнічує у гібрида альтернативну ознаку другого.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. домінантний — ДОМІНА́НТНИЙ, а, е, книжн. Прикм. до доміна́нта. Домінантні вогнища, за даними [В. М.]Бехтерєва, відіграють спрямовуючу роль у перебігу основних властивих мозкові людини процесів збудження і гальмування (Рад. психол. наука..  Словник української мови в 11 томах