домінантний

доміна́нтний

-а, -е, книжн.

Прикм. до домінанта.

|| Панівний, головний, переважаючий.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. домінантний — доміна́нтний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. домінантний — Переважний Словник чужослів Павло Штепа
  3. домінантний — доміна́нтний [від лат. dominans (dominantis) – пануючий] переважаючий; ¤ д-і види – види, що переважають у певному угрупованні або на певному відрізку часу; ¤ д-а ознака – ознака одного з батьків, що пригнічує у гібрида альтернативну ознаку другого. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. домінантний — ДОМІНА́НТНИЙ, а, е, книжн. Прикм. до доміна́нта. Домінантні вогнища, за даними [В. М.]Бехтерєва, відіграють спрямовуючу роль у перебігу основних властивих мозкові людини процесів збудження і гальмування (Рад. психол. наука.. Словник української мови в 11 томах