домінантний
доміна́нтний
[від лат. dominans (dominantis) – пануючий]
переважаючий;
¤ д-і види – види, що переважають у певному угрупованні або на певному відрізку часу;
¤ д-а ознака – ознака одного з батьків, що пригнічує у гібрида альтернативну ознаку другого.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- домінантний — доміна́нтний прикметник Орфографічний словник української мови
- домінантний — -а, -е, книжн. Прикм. до домінанта. || Панівний, головний, переважаючий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- домінантний — Переважний Словник чужослів Павло Штепа
- домінантний — ДОМІНА́НТНИЙ, а, е, книжн. Прикм. до доміна́нта. Домінантні вогнища, за даними [В. М.]Бехтерєва, відіграють спрямовуючу роль у перебігу основних властивих мозкові людини процесів збудження і гальмування (Рад. психол. наука.. Словник української мови в 11 томах