домінантний

Значення в інших словниках

1. домінантний — доміна́нтний прикметник Орфографічний словник української мови
2. домінантний — -а, -е, книжн. Прикм. до домінанта. || Панівний, головний, переважаючий. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. домінантний — доміна́нтний [від лат. dominans (dominantis) – пануючий] переважаючий; ¤ д-і види – види, що переважають у певному угрупованні або на певному відрізку часу; ¤ д-а ознака – ознака одного з батьків, що пригнічує у гібрида альтернативну ознаку другого. Словник іншомовних слів Мельничука
4. домінантний — ДОМІНА́НТНИЙ, а, е, книжн. Прикм. до доміна́нта. Домінантні вогнища, за даними [В. М.]Бехтерєва, відіграють спрямовуючу роль у перебігу основних властивих мозкові людини процесів збудження і гальмування (Рад. психол. наука.. Словник української мови в 11 томах