Великий тлумачний словник сучасної мови

допікати

допіка́ти

-аю, -аєш, недок., допекти, -ечу, -ечеш; мин. ч. допік, допекла, допекло; док.

1》 перех. і без додатка. Закінчувати пекти; пекти до повної готовності.

2》 перех. Пекти додатково.

3》 неперех. Сильно діючи, створювати фізичну неприємність.

4》 перех. і неперех., кому, розм. кого і без додатка, перен. Словами, діями виводити когось із терпіння, рівноваги; діймати, дошкуляти.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. допікати — допіка́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. допікати — (хліб) довипікати; (кого) П. діймати, дратувати, виводити з терпіння <�рівноваги>, нервувати, ДОШКУЛЯТИ <�дозоляти, досаджати, грати на нерви> кому, с. заливати сала за шкуру, їсти живцем.  Словник синонімів Караванського
  3. допікати — див. доробляти; дошкуляти; кривдити; лаяти  Словник синонімів Вусика
  4. допікати — допіка́ти (дошкуля́ти, дійма́ти і т. ін.) / допекти́ (дошку́лити, дійня́ти і т. ін.) до живи́х печіно́к (до живо́го, до (живо́го) се́рця і т. ін.) кого і без додатка. Дуже зачіпати, боляче вражати кого-небудь, торкаючись чогось найболючішого.  Фразеологічний словник української мови
  5. допікати — ДОШКУ́ЛИТИ кому, рідше кого (словами або діями вивести з рівноваги, образити, зіпсувати настрій), ДОСАДИ́ТИ кому, ЗАВДА́ТИ ПРИ́КРОСТІ (ПРИ́КРІСТЬ) кому, ДІЙНЯ́ТИ (ДОЙНЯ́ТИ) кого, розм., ДОЗОЛИ́ТИ кому, розм., ДОСОЛИ́ТИ кому, розм., НАЗОЛИ́ТИ кому, розм.  Словник синонімів української мови
  6. допікати — Допіка́ти, -піка́ю, -піка́єш; допекти́, -печу́, -пече́ш, -печу́ть; допі́к, допекла́, -пекли́; допі́кши  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. допікати — ДОПІКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ДОПЕКТИ́, ечи́, ече́ш; мин. ч. допі́к, допекла́, ло́; док. 1. перех. і без додатка. Закінчувати пекти; пекти до повної готовності. В кухні ще допікають, доварюють, дожарюють (Кучер, Дорога.., 1958, 29). 2. перех.  Словник української мови в 11 томах
  8. допікати — Допікати, -каю, -єш сов. в. допекти, -чу, -чеш, гл. 1) Допекать, дожаривать. Допікати хліб, курку. 2) Допекать, донимать, досаждать. Чумак чумака таранею допіка, а сам у його з воза потягує чабака. Ном. № 13571.  Словник української мови Грінченка