дорікати
доріка́ти
-аю, -аєш, недок., доректи, -ечу, -ечеш; мин. ч. дорік, дорекла, дорекло; док., неперех., кому, розм., рідко перех. і без додатка.
1》 Виражати своє невдоволення з приводу чого-небудь, звинувачувати когось у чому-небудь.
2》 чим. Ставити що-небудь у докір комусь.
Великий тлумачний словник сучасної української мови