досконалий
доскона́лий
-а, -е.
1》 Який має потрібний ступінь довершеності.
|| Який визначається повнотою позитивних якостей; довершений.
2》 Повний, абсолютний.
Великий тлумачний словник сучасної української мовидоскона́лий
-а, -е.
1》 Який має потрібний ступінь довершеності.
|| Який визначається повнотою позитивних якостей; довершений.
2》 Повний, абсолютний.
Великий тлумачний словник сучасної української мови