досконалий

Значення в інших словниках

1. досконалий — доскона́лий прикметник Орфографічний словник української мови
2. досконалий — Ідеальний, довершений, викінчений, взірцевий, відмінний, бездоганний, безпомильний, с. неперевершений, незрівнянний, неповторний. Словник синонімів Караванського
3. досконалий — Викінчений, взірцевий, довершений, доскональний, досконанний, завершений, зразковий, зразково-показовий, ідеальний, справжній, точний, цілковитий Фразеологічні синоніми: зроблений на совість; на рівні світових стандартів; не сором людям показати; хоч на виставку; хоч на показ Словник синонімів Вусика
4. досконалий — ВИ́ТОНЧЕНИЙ (перев. про тіло та його частини — приємний на вигляд завдяки гарно, чітко окресленим рисам, завершеній формі), ДОСКОНА́ЛИЙ, ТЕНДІ́ТНИЙ, НІ́ЖНИЙ, ТОНКИ́Й, ДЕЛІКА́ТНИЙ, ВИ́ТОЧЕНИЙ, ТОЧЕ́НИЙ (з чіткими контурами). Словник синонімів української мови
5. досконалий — Доскона́лий, -ла, -ле Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. досконалий — ДОСКОНА́ЛИЙ, а, е. 1. Який має потрібний ступінь довершеності. Багато досконалих машин дала наша промисловість соціалістичному сільському господарству (Колг. Укр., 11, 1958, 2); // Який визначається повнотою позитивних якостей; довершений. Вона.. Словник української мови в 11 томах
7. досконалий — Досконалий, -а, -е 1) Совершенный. 2) Настоящій, дѣйствительный. Хто тут досконалий хазяїн? Черк. у. Словник української мови Грінченка