досконало
доскона́ло
Присл. до досконалий.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- досконало — доскона́ло прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- досконало — див. гарно Словник синонімів Вусика
- досконало — Доскона́ло, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- досконало — ДОСКОНА́ЛО. Присл. до доскона́лий. Мав [Гейнріх Гейне] пізніше видати цілу поему досконало викінченою (Л. Укр., IV, 1954, 132); — Я досконало володію французькою мовою (Головко, II, 1957, 483). Словник української мови в 11 томах