досконало

доскона́ло

Присл. до досконалий.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. досконало — доскона́ло прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. досконало — див. гарно Словник синонімів Вусика
  3. досконало — Доскона́ло, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. досконало — ДОСКОНА́ЛО. Присл. до доскона́лий. Мав [Гейнріх Гейне] пізніше видати цілу поему досконало викінченою (Л. Укр., IV, 1954, 132); — Я досконало володію французькою мовою (Головко, II, 1957, 483). Словник української мови в 11 томах