досконало
Доскона́ло, присл.
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- досконало — доскона́ло прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- досконало — Присл. до досконалий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- досконало — див. гарно Словник синонімів Вусика
- досконало — ДОСКОНА́ЛО. Присл. до доскона́лий. Мав [Гейнріх Гейне] пізніше видати цілу поему досконало викінченою (Л. Укр., IV, 1954, 132); — Я досконало володію французькою мовою (Головко, II, 1957, 483). Словник української мови в 11 томах