досконало

Доскона́ло, присл.

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. досконало — доскона́ло прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. досконало — Присл. до досконалий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. досконало — див. гарно Словник синонімів Вусика
  4. досконало — ДОСКОНА́ЛО. Присл. до доскона́лий. Мав [Гейнріх Гейне] пізніше видати цілу поему досконало викінченою (Л. Укр., IV, 1954, 132); — Я досконало володію французькою мовою (Головко, II, 1957, 483). Словник української мови в 11 томах