Значення в інших словниках
-
доточити —
доточи́ти 1 дієслово доконаного виду подовжувати предмет; говорити чи писати на додаток доточи́ти 2 дієслово доконаного виду доливати рідину до певної межі
Орфографічний словник української мови
-
доточити —
ні врі́зати ні доточи́ти. Не здатний ні на що. — А як не вмію зиску злупити зі своєї слави, то, може, я справді ні врізать, ні доточить (Є. Гуцало).
Фразеологічний словник української мови
-
доточити —
ПОДО́ВЖУВАТИ (робити довшим; створювати враження більшої довжини, ніж насправді), ЗДО́ВЖУВАТИ, ПРОДО́ВЖУВАТИ, ДОТО́ЧУВАТИ, ПРИТО́ЧУВАТИ, НАДТО́ЧУВАТИ розм., НАДСТАВЛЯ́ТИ розм. (робити довшим, додаючи ще частину до чогось). — Док.
Словник синонімів української мови
-
доточити —
ДОТОЧИ́ТИ¹ див. дото́чувати¹. ДОТОЧИ́ТИ² див. дото́чувати².
Словник української мови в 11 томах
-
доточити —
Доточити, -ся см. доточувати, -ся.
Словник української мови Грінченка