доточення

дото́чення

-я, с.

1》 Дія за знач. доточити I.

2》 Те, чим доточене що-небудь.

Значення в інших словниках

1. доточення — дото́чення іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. доточення — ДОТО́ЧЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. доточи́ти¹. 2. Те, чим доточене що-небудь.  Словник української мови в 11 томах