доточений

дото́чений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до доточити I.

Значення в інших словниках

1. доточений — дото́чений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. доточений — ДОТО́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до доточи́ти¹. Синю сатинову сорочку.. оперізував доточений.. вузенький пояс (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 244).  Словник української мови в 11 томах