доточений

ДОТО́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до доточи́ти¹.

Синю сатинову сорочку.. оперізував доточений.. вузенький пояс (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 244).

Значення в інших словниках

1. доточений — дото́чений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. доточений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до доточити I.  Великий тлумачний словник сучасної мови