доточення ДОТО́ЧЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. доточи́ти¹. 2. Те, чим доточене що-небудь. Словник української мови (СУМ-11)
Значення в інших словниках доточення — дото́чення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови доточення — -я, с. 1》 Дія за знач. доточити I. 2》 Те, чим доточене що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови