доточувати
дото́чувати
I -ую, -уєш, недок., доточити, -точу, -точиш, док., перех.
1》 Подовжувати предмет приєднанням чого-небудь.
2》 перен. Говорити чи писати на додаток до чого-небудь.
3》 Закінчувати гострити що-небудь. Доточувати ніж.
4》 Гризучи, виїдаючи дірки, повністю пошкоджувати що-небудь; точити що-небудь до кінця, до певної межі.
II -ую, -уєш, недок., доточити, -точу, -точиш, док., перех.
1》 Доливати рідину до певної межі.
2》 діал. Довівати що-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної української мови