драглий

дра́глий

-а, -е, діал.

1》 Драглистий (у 2 знач.).

2》 перен. Драглистий (у 3 знач.).

Значення в інших словниках

1. драглий — дра́глий прикметник діал.  Орфографічний словник української мови
2. драглий — Як драглі, драглистий; (- щоки) обвислий, пор. БРЕЗКЛИЙ.  Словник синонімів Караванського
3. драглий — див. слабий; старий  Словник синонімів Вусика
4. драглий — ДРАГЛИ́СТИЙ (схожий на драглі), ДРАГЛЮВА́ТИЙ, ХОЛОДЦЮВА́ТИЙ розм., ДРА́ГЛИЙ розм. Віск був драглистий, і свічки не горіли (Н. Рибак); Думки його рухалися важко й повільно, як драглюваті безформні медузи (З.  Словник синонімів української мови
5. драглий — ДРА́ГЛИЙ, а, е, діал. 1. Драглистий (у 2 знач.). Ловили [дівчата] в затоці драглих медуз і виганяли з шкарубин полохливих крабів (Тулуб, Людолови, І, 1957, 260). 2. перен. Драглистий (у 3 знач.).  Словник української мови в 11 томах
6. драглий — Драглий, -а, -е 1) Студенистый. 2) Переносно: слабый, безсильный. ум. драгленький. Як маєш у руці що драгленьке, то пустити мусіш. МВ. (О. 1862. І. 85).  Словник української мови Грінченка