драглий
ДРАГЛИ́СТИЙ (схожий на драглі), ДРАГЛЮВА́ТИЙ, ХОЛОДЦЮВА́ТИЙ розм., ДРА́ГЛИЙ розм. Віск був драглистий, і свічки не горіли (Н. Рибак); Думки його рухалися важко й повільно, як драглюваті безформні медузи (З. Тулуб); Увечері тягли невода, але замість риби витягли з півтонни "серця", як називають рибалки поміж собою холодцюватих медуз (О. Гончар); Ловили (дівчата) в затоці драглих медуз (З. Тулуб).
ОБВИ́СЛИЙ (про шкіру — який втратив пружність і звисає донизу), ДРАГЛИ́СТИЙ, ДРА́ГЛИЙ діал.; ДРЯ́БЛИЙ (також вкритий зморшками). Гарматій.. підвів над стільцем обвисле, мляве тіло (М. Стельмах); Обвислі щоки його зробилися сизими (Григорій Тютюнник); Гриць глянув на відділкового, у якого драглисте обличчя вкрилося червоними плямами (С. Добровольський); Обличчя (у ігумені) маленьке, худе, дрябле (А. Шиян).
Словник синонімів української мови