дрижачий
дрижа́чий
-а, -е.
1》 Дієприкм. акт. теп. ч. до дрижати 1), 2).
2》 у знач. прикм. Який звучить переривчасто, нерівно.
Дрижачі приголосні грам. — приголосні звуки, що творяться внаслідок переривання видихуваного повітряного струменя мовним органом, який ритмічно вібрує.
Великий тлумачний словник сучасної української мови