Великий тлумачний словник сучасної мови

дробовик

дробови́к

-а, ч.

Мисливська рушниця для стрільби дробом (у 1 знач.).

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. дробовик — дробови́к іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. дробовик — ДРОБОВИ́К, а́, ч. Мисливська рушниця для стрільби дробом (у 1 знач.). [Звізденко:] Стріляв і я колись. На диких качок більше, з дробовика (Мик., І, 1957, 246); У вітряну ніч, в листопадову стужу озброєні дробовиками багачі вивели його за село (Гончар, Таврія.., 1957, 9).  Словник української мови в 11 томах