друг
-а, ч. (мн. друзі, -ів).
1》 Особа, зв'язана з ким-небудь дружбою, довір'ям, відданістю; товариш, приятель; прот. ворог.
|| Особа, зв'язана з ким-небудь взаємним коханням, любов'ю; коханий, любимий.
|| (одн. друже, мн. друзі). Уживається в кличній формі за ввічливого, поблажливого або іронічного звертання.
2》 чого. Прихильник, захисник кого-, чого-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної української мови