дряпатися

дря́патися

-аюся, -аєшся, недок.

1》 Мати звичку, любити дряпати (див. дряпати I 1)).

|| Те саме, що дряпати I 1).

|| Піддаватися нанесенню подряпин.

2》 Дряпати один одного.

3》 Шкрябати по чому-небудь, дертися кігтями, намагаючись проникнути кудись.

4》 розм. З труднощами пробиратися вперед і вгору, зачіплюючись за що-небудь.

|| Лізти куди-небудь.

Значення в інших словниках

1. дряпатися — дря́патися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. дряпатися — Дряпати; (- кота) шкрябати, скребтися, дертися; (на стовп) лізти, здиратися, видиратися.  Словник синонімів Караванського
3. дряпатися — див. лізти  Словник синонімів Вусика
4. дряпатися — ВИЛА́ЗИТИ (лізти нагору, чіпляючись за що-небудь), ВИЛІЗА́ТИ рідше, ЗАЛА́ЗИТИ, ЗАЛІЗА́ТИ рідше, П'ЯСТИ́СЯ, ПНУ́ТИСЯ, ДЕ́РТИСЯ (ДРА́ТИСЯ), ВИДИРА́ТИСЯ, ВИКАРА́БКУВАТИСЯ розм., ДРЯ́ПАТИСЯ розм., ВИДРЯ́ПУВАТИСЯ розм., ВИШКРЯ́БУВАТИСЯ розм. рідко. — Док.  Словник синонімів української мови
5. дряпатися — Дря́патися, -паюся, -паєшся  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. дряпатися — ДРЯ́ПАТИСЯ, аюся, аєшся, недок. 1. Мати звичку, любити дряпати ( див. дря́пати¹ 1). Вона в нього догадлива, ревнива і дряпається, мов кицька (Стельмах, Хліб.., 1959, 271); // Те саме, що дря́пати¹...  Словник української мови в 11 томах
7. дряпатися — Дряпатися, -паюся, -єшся гл. 1) Царапаться. 2) Карабкаться. Аж страшно було дивитись, як та дика степова животина дряпається копитами на кручу. К. ЧР. 92. Дряпатися на гору.  Словник української мови Грінченка