Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
дужчати —
ду́жчати дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
дужчати —
ЗДОРО́ВШАТИ (ставати більш здоровим), МІЦНІ́ТИ, МІЦНІ́ШАТИ, ЗДОРОВІ́ШАТИ розм., ЗДОРОВІ́ТИ розм., КРІ́ПНУТИ розм., ДУ́ЖЧАТИ розм., ПІДДУ́ЖУВАТИ розм.; ОЗДОРО́ВЛЮВАТИСЯ, ОЗДОРОВЛЯ́ТИСЯ (перев.
Словник синонімів української мови
дужчати —
Ду́жчати, -чаю, -чаєш
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
дужчати —
ДУ́ЖЧАТИ, аю, аєш, недок. Ставати, робитися дужчим. Вітер з години на годину дужчав, рвав сніг з землі, крутив його на всі боки (Мирний, III, 1954, 11); Голос Кармелюка звучить на високій ноті, дужчає, наростає (Кучер, Пов. і опов.
Словник української мови в 11 томах
дужчати —
Дужчати, -чаю, -єш гл. 1) Дѣлаться сильнѣе. 2) Выздоравливать, оправляться. Черк. у.
Словник української мови Грінченка