дужчати

Значення в інших словниках

1. дужчати — ду́жчати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
2. дужчати — ЗДОРО́ВШАТИ (ставати більш здоровим), МІЦНІ́ТИ, МІЦНІ́ШАТИ, ЗДОРОВІ́ШАТИ розм., ЗДОРОВІ́ТИ розм., КРІ́ПНУТИ розм., ДУ́ЖЧАТИ розм., ПІДДУ́ЖУВАТИ розм.; ОЗДОРО́ВЛЮВАТИСЯ, ОЗДОРОВЛЯ́ТИСЯ (перев. Словник синонімів української мови
3. дужчати — Ду́жчати, -чаю, -чаєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. дужчати — ДУ́ЖЧАТИ, аю, аєш, недок. Ставати, робитися дужчим. Вітер з години на годину дужчав, рвав сніг з землі, крутив його на всі боки (Мирний, III, 1954, 11); Голос Кармелюка звучить на високій ноті, дужчає, наростає (Кучер, Пов. і опов. Словник української мови в 11 томах
5. дужчати — Дужчати, -чаю, -єш гл. 1) Дѣлаться сильнѣе. 2) Выздоравливать, оправляться. Черк. у. Словник української мови Грінченка