1. Словник української мови Грінченка

дужчати

Дужчати, -чаю, -єш

гл.

1) Дѣлаться сильнѣе.

2) Выздоравливать, оправляться. Черк. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дужчати — ду́жчати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. дужчати — -аю, -аєш, недок. Ставати, робитися дужчим. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дужчати — ЗДОРО́ВШАТИ (ставати більш здоровим), МІЦНІ́ТИ, МІЦНІ́ШАТИ, ЗДОРОВІ́ШАТИ розм., ЗДОРОВІ́ТИ розм., КРІ́ПНУТИ розм., ДУ́ЖЧАТИ розм., ПІДДУ́ЖУВАТИ розм.; ОЗДОРО́ВЛЮВАТИСЯ, ОЗДОРОВЛЯ́ТИСЯ (перев. Словник синонімів української мови
  4. дужчати — Ду́жчати, -чаю, -чаєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. дужчати — ДУ́ЖЧАТИ, аю, аєш, недок. Ставати, робитися дужчим. Вітер з години на годину дужчав, рвав сніг з землі, крутив його на всі боки (Мирний, III, 1954, 11); Голос Кармелюка звучить на високій ноті, дужчає, наростає (Кучер, Пов. і опов. Словник української мови в 11 томах