дужо
Дужо
нар.
1) Сильно, мощно.
2) Здорово.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дужо — ду́жо прислівник незмінювана словникова одиниця рідко Орфографічний словник української мови
- дужо — Присл. до дужий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- дужо — ДУ́ЖО, рідко. Присл. до ду́жий 2; вищ. ст. ду́жче. Юнаки й дівчата крокували,.. дужо вимахуючи руками (Чаб., Балкан, весна, 1960, 326); Співала ж [Оксана Петрусенко] дзвінко, дужо, незрівнянно, А голос був — із щирого срібла! (Тич., II, 1957, 42). Словник української мови в 11 томах