дужо

Дужо

нар.

1) Сильно, мощно.

2) Здорово.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дужо — ду́жо прислівник незмінювана словникова одиниця рідко Орфографічний словник української мови
  2. дужо — Присл. до дужий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дужо — ДУ́ЖО, рідко. Присл. до ду́жий 2; вищ. ст. ду́жче. Юнаки й дівчата крокували,.. дужо вимахуючи руками (Чаб., Балкан, весна, 1960, 326); Співала ж [Оксана Петрусенко] дзвінко, дужо, незрівнянно, А голос був — із щирого срібла! (Тич., II, 1957, 42). Словник української мови в 11 томах