дужо
ду́жо
Присл. до дужий.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дужо — ду́жо прислівник незмінювана словникова одиниця рідко Орфографічний словник української мови
- дужо — ДУ́ЖО, рідко. Присл. до ду́жий 2; вищ. ст. ду́жче. Юнаки й дівчата крокували,.. дужо вимахуючи руками (Чаб., Балкан, весна, 1960, 326); Співала ж [Оксана Петрусенко] дзвінко, дужо, незрівнянно, А голос був — із щирого срібла! (Тич., II, 1957, 42). Словник української мови в 11 томах
- дужо — Дужо нар. 1) Сильно, мощно. 2) Здорово. Словник української мови Грінченка