1. Орфографічний словник української мови

дужо

ду́жо

прислівник

незмінювана словникова одиниця

рідко

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дужо — Присл. до дужий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. дужо — ДУ́ЖО, рідко. Присл. до ду́жий 2; вищ. ст. ду́жче. Юнаки й дівчата крокували,.. дужо вимахуючи руками (Чаб., Балкан, весна, 1960, 326); Співала ж [Оксана Петрусенко] дзвінко, дужо, незрівнянно, А голос був — із щирого срібла! (Тич., II, 1957, 42). Словник української мови в 11 томах
  3. дужо — Дужо нар. 1) Сильно, мощно. 2) Здорово. Словник української мови Грінченка